Страницы

понедельник, 14 октября 2024 г.

Попередження пожеж

 



Пожежа була і є найнебезпечнішим стихійним лихом. Внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. Хотілося б звернути вашу увагу на банальні, але водночас необхідні знання правил пожежної безпеки. Бо, як відомо, найкращий спосіб захиститися від пожежі – не спричинити її.

Як діяти учням та вчителям у разі пожежі в школі?

  1. Негайно повідомити про пожежу в пожежну охорону, зачинити двері у класі, де горить. Якщо побачите охоплене вогнем приміщення, не намагайтеся увійти в нього.
  2. Повідомити про пожежу дирекцію школи, вжити належних заходів щодо евакуації дітей та людей із приміщення.
  3. Почувши сигнал тривоги, учні стають біля парт і за вказівкою вчителя залишають по одному клас, останнім іде вчитель із класним журналом. Належить зачинити двері класної кімнати й усі інші двері на шляху евакуації. Усі, кого не було в школі під час сигналу тривоги, повинні негайно йти до місця збору й приєднатися до свого класу чи групи.
  4. Місце збору повинне бути під навісом чи в іншому приміщенні
  5. Нікому не можна повертатися в приміщення
  6. Серед евакуйованих, що зібралися на пункті, проводять перекличку (за класним журналом). Директор школи після сигналу тривоги йде до збірного пункту і там приймає рапорти від усіх підрозділів
  7. Для дітей із обмеженими можливостями та неврівноваженою психікою повинні бути заздалегідь передбачені спеціальні заходи з евакуації.
  8. Вже до прибуття пожежної охорони слід знати, де саме, у якому приміщенні пожежа і чи всіх евакуювали. Повинен бути план евакуації зі школи. Начальника прибулого пожежного підрозділу зустрічають, маючи повну інформацію.

Як поводитись під час пожежі в навчальному закладі, коли поруч з учнем нема дорослої людини?

Пожежа у твоєму класі, в приміщенні, в якому ти перебуваєш:

  • якщо можеш вийти з класу через двері, рятуйся сам і допоможи іншим;
  • якщо вихід перекрито вогнем, але поряд є зовнішня пожежна драбина, використовуй її;
  • під час пожежі не можна ховатися в глухі кути, під парти, шафи, у коморі тощо;
  • захищай органи дихання і затули щілини під дверима (краще вологими ганчірками);
  • подавай сигнали рятувальникам.

Пожежа в коридорі:

  • перш ніж визирнути в коридор, торкнися тильним боком долоні ручки вхідних дверей. Якщо вона гаряча, не відчиняй – там пожежа;
  • ручка холодна – визирни в коридор. Коли там вогонь або багато диму зачини двері;
  • якщо диму небагато і він іде з низу, це означає, що пожежа – на нижніх поверхах. Не спускайся вниз, зайди в клас, зачини двері, чекай на допомогу рятувальників;
  • якщо неможливо залишити приміщення, а в тебе є мобільний зв’язок, зателефонуй за номером «101», щоб повідомити про себе. Стояти слід у приміщенні з виходом до вікна;
  • якщо пожежа сталася вище поверхом, спускайся вниз сходами, захистивши органи дихання.

Профілактика пожежі в школі

У перший день навчальної чверті проводять інструктаж з усіма дітьми і персоналом щодо процедури евакуації на випадок пожежі. Його повторюють раз на чверть чи півріччя, про що роблять відповідний запис у класному журналі.

У приміщеннях та на території закладу освіти заборонено курити і розкидати запалені сірники, застосовувати в приміщеннях відкритий вогонь. Не дозволено розпалювати вогнища, спалювати сміття, відходи, пакувальні матеріали.

Використовувати пожежний інвентар та інструменти можна тільки за призначенням.

Не користуватися у приміщеннях електрокип’ятильниками, електрочайниками (крім спеціально відведених і обладнаних для цього місць), не залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп’ютери, радіоприймачі тощо.

Черговим учням після закінчення уроків належить зачинити вікна, вимкнути освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком чергового освітлення та електрообладнання, яке, за вимогами технології, повинно працювати цілодобово).

Слід оглянути приміщення, переконатися, що немає порушень, які можуть призвести до пожежі, й тільки після цього замкнути двері. У разі виявлення порушень доповісти черговому вчителеві, класному керівнику, керівнику навчального закладу або працівникові, який його заміщує.

Кожен учасник навчально-виховного процесу, який виявив пожежу або її ознаки, зобов’язаний: негайно повідомити про це за телефоном «101» у пожежну частину (слід чітко назвати адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, що саме горить, а також своє прізвище); задіяти систему оповіщення людей про пожежу й під керівництвом дорослих розпочати евакуацію із будівлі в безпечне місце відповідно до плану евакуації.


понедельник, 23 сентября 2024 г.

Протидія скоєнню терористичних проявів

 З класом було проведено ряд бесід 

 " Протидії скоєнню терористичних проявів"







А також проведено роз'яснюючу бесіду з батьками














четверг, 22 августа 2024 г.

День прапора України


День прапора України




День Державного прапора України 2024: дата та історія свята

День Державного прапора в Україні щорічно святкують 23 серпня. Розповідаємо, коли з'явилось свято, як його відзначають та чому кольори українського стяга синій та жовтий.

День державного прапора: коли з'явилось свято 

На початку 90-х день прапора відзначали 24 липня. Це було неофіційне свято, яке вшановували лише у Києві в пам'ять про перше підняття синьо-жовтого прапора над будівлею Київської міської ради у 1990 році. На загальнодержавному рівні свято почали відзначати у 2004 році. 23 серпня тодішній президент Леонід Кучма офіційно запровадив День державного прапора.

День Державного прапора України 2024: дата та історія свята
Українці на початку 1990-х років з синьо-жовтим прапором

День державного прапора: чому свято відзначають 23 серпня

Чому 23 серпня обрали датою святкування дня прапору, достеменно невідомо. В мережі можна зустріти інформацію, що 23 серпня 1991 року синьо-жовтий стяг занесли до будівлі Верховної Ради одразу після невдалого путчу ДКНС. Проте ця подія сталася 24 серпня, а підняття прапору над парламентом відбулось у вересні.

День державного прапора: чому свято відзначають 23 серпня
Урочисте внесення синьо-жовтого прапора до Верховної Ради України 24 серпня 1991 року
28 січня 1992 року депутати затвердили постанову, в якій Державним прапором України вважається "прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої синього кольору, нижньої жовтого кольору" шириною 2 метри та довжиною 3 метри. Згодом визначення додали в Конституцію, за яким державний прапор України це "стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів".

Чому кольори українського прапора синій та жовтий

Українці почали використовували синій та жовтий кольори у національних символах з 14 століття. Вони зображувались на гербі стародавнього Львова та печатках Галицько-Волинського князівства тощо. З 15 століття кольори були представлені на різноманітних гербовниках, зображували золотого лева на синьому тлі.

В якості національних ці кольори затвердили в кінці 19 століття. Найчастіше комбінацію синього та жовтого прапора використовували на Галичині на офіційних документах, листівках, картинах. Цікавим є те, що іноді зверху стяга був жовтий колір, іноді — синій.

День Державного прапора України 2024: дата, історія свята, чому кольори синій та жовтий
Поштова листівка "фантової лотереї" товариства "Сокіл" у Львові, 1902 рік, фото: sicheslavschina.blogspot.com
Після революції 1917 року українці стали активно використовувати жовто-синій прапор. Його сенс був схожий, але кольори називали по-різному. Деякі використовували визначення "синьо-жовтий", інші "блакитно-жовтий", "жовто-синій" та "жовто-блакитний". Навіть історик Михайло Грушевський описував прапор як синьо-жовтий, а іноді — жовто-блакитний. У 1918 році Центральна Рада в законі про флот описала прапор як "полотнище в блакитному і жовтому кольорах".

Гетьман Павло Скоропадский ухвалив військовий прапор Української Держави у вигляді стяга білого кольору з синім хрестом всередині, а в крижі — національний прапор з "блакитної та жовтої горизонтальних смуг". Директорія в документах визначала синьо-жовтий колір прапору. Згодом усі політичні сили використовували різні назви, допоки синій та жовтий кольори не визначили офіційно у Конституції.

Що означають кольори українського прапора

Традиційно вважається, що синій колір прапора означає небо, а жовтий —  українські поля. Також зустрічається тлумачення жовтого як "золотої пшениці", "сонця" або як суміш "ланів, осяяних сонцем". Синій завжди асоціювався з синім або голубим небом, іншого визначення не було.

День Державного прапора: Що означають кольори українського прапора


 

День незалежності України

 День незалежності України



Україна 24 серпня відзначає 32-гу річницю проголошення Незалежності. Це важливе свято для держави, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках.

Саме 24 серпня народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум.


Перший День Незалежності

Депутати Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року ухвалили Декларацію про державний суверенітет. Вона проголошувала право України безпосередньо створювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.

Декларація визнавала самостійність ще радянської республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Чому День Незалежності важливий для кожного українця – історія свята
Декларація про державний суверенітет. 

Водночас того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про День проголошення незалежності України":

"Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України".

17 березня 1991 року в УРСР провели референдум і республіканське опитування про те, чи згодні громадяни, щоб Україна лишалася у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли 80 % опитаних.

І вже 18 червня 1991 року до Кодексу законів про працю Української РСР, який визначає і державні свята, внесли запис: "16 липня — День незалежності України" (статті 73).

Тож першу свою річницю незалежності Україна відзначила 16 липня 1991 року — ще фактично у складі СРСР.

Шлях до 24 серпня

Однак через місяць після першого святкування стався Серпневий путч — спроба позбавити влади президента СРСР Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад.

Тож 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 346 депутатів проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України. Документ проголошував створення самостійної Української держави. Текст акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.

Щоб легітимізувати нову державу та завадити генпрокурору Радянського Союзу оголосити це рішення незаконним, Верховна Рада вирішила провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України.

На референдум винесли одне запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" У голосуванні взяли участь 31 891 742 людини — 84,18 % населення України. З них 90,32 % (28 804 071 людина) проголосували за.

І вже 20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила нову постанову "Про День незалежності України":

"1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову ВР УРСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність".

Після цього дату державного свята замінили й у Кодексі законів про працю. Від 1992 року День незалежності України щороку відзначаємо 24 серпня.

Чому День Незалежності важливий для кожного українця – історія свята

Ще 9 фактів про День Незалежності, які варто знати

  • Чернетку Акту проголошення незалежності написали вранці 23 серпня 1991-го Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті. Для документа обрали термін "акт", бо слово "закон" видавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію.
  • На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишали написи: "Слава Україні", "Ще не вмерла і не вмре", "Від сьогодні — будьмо".

Зі спогадів Левка Лук’яненка: "Необхідно написати такий законопроєкт, який би проголошував незалежність країни і в якому не буде дискусійних положень. Його треба ухвалити без обговорення. Бо якщо почнеться дискусія, то все затягнеться. За один день не ухвалимо. А потім — вихідні. У комуністів пройде страх. І нам не вдасться проголосити незалежність".

Чому День Незалежності важливий для кожного українця – історія свята
Чернетка Акту проголошення незалежності. Фото: із сайту Національного музею історії України, https://nmiu.org
  • Після завершення позачергового засідання 24 серпня біля трибуни депутати виконали гімн Українських Січових стрільців. Пісню відразу підхопили мітингувальники, які зібралися на вулиці.
  • Тоді ж до зали внесли синьо-жовтий прапор — за пропозицією В’ячеслава Чорновола. З ним український народ стояв на барикадах біля російського Білого дому (так часом називають будинок уряду РФ у Москві). Пізніше прапор підняли над куполом парламенту.
  • Польща і Канада стали першими державами, які визнали незалежність України.
  • У перші тижні після референдуму незалежність також визнали Угорщина, Литва, Латвія, Болгарія, Естонія, Чехословаччина, Швеція, Ізраїль, Швейцарія. Після того, як до цього списку 25 грудня приєдналися США, одна за одною Україну почали визнавати й інші впливові держави. До кінця січня 1992 року перелік налічував більше ніж 90 держав світу, зокрема всі країни НАТО і ЄС.
  • 8 грудня 1991 року в державній мисливській резиденції Вискулі в Біловезькій пущі (Білорусь) лідери України, Росії та Білорусі підписали угоду про те, що Союз "як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування". Своїми підписами Леонід Кравчук, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич скасували договір про створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
Чому День Незалежності важливий для кожного українця – історія свята
Л. Кравчук, С. Шушкевич та Б. Єльцин після підписання угоди у Біловезькій пущі. Фото: RIA Novosti archive via Wikimedia Commons
  • Перший військовий парад з нагоди Дня Незалежності України провели 24 серпня 1994 року. Його приймали начальник Київського округу Іван Біжан та міністр оборони Віталій Радецький.
  • День Незалежності України святкують і за кордоном. Представники української діаспори проводять акції, мітинги, флешмоби, концерти. А після повномасштабного російського вторгнення святкові заходи стали поєднуватися з акціями підтримки України та ЗСУ.



среда, 26 июня 2024 г.

День конституції України


 28 червня червня українці в 28-й раз в історії відзначать День Конституції України. Цього дня ми вшановуємо головний документ нашої країни, який визначає державний устрій країни та гарантує права громадян. Зазвичай на честь Дня Конституції українцям дають додатковий вихідний, проте під час воєнного стану цю норму скасовано.

Історія Конституції України

Першою українською державною збіркою законів історики вважають ухвалену в 1710 році Конституцію Пилипа Орлика. Документ регулював відносини між гетьманом і запорізькими козаками, висловлюючи інтереси останніх. Чинності ця конституція так і не набула.

Другу в нашій історії конституцію ухвалила Центральна Рада УНР 1918 року. Головним у розробці законів був історик Михайло Грушевський. Конституція проголошувала незалежність УНР і визначала парламентський устрій держави. Незабаром після цього в країні стався переворот Скоропадського, і документ було скасовано.

Після заснування Радянського Союзу з'явилася Конституція УРСР, яка мала кілька редакцій.

Зрештою, зі здобуттям незалежності з'явилася необхідність у головному зводі законів країни. Конституція України була ухвалена 28 червня 1996 року Верховною Радою. На документі депутати вперше склали присягу на вірність Україні.

пятница, 17 мая 2024 г.

День памяті жертв геноциду кримськотатарського народу


 Від 1944 до сьогодення: 18 травня - вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня ми згадуємо трагічні події минулого і вшановуємо пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Цей день став символом відданості і пам'яті про страшні події, які залишили глибокий слід у серцях мільйонів людей.

У 1944 році кримські татари стали об'єктом жорстокої політики депортації з їхньої батьківщини, Криму. Сталінський режим виправдовував цей злочин, розповсюджуючи міфи про "народ-зрадник", проте справжня мета полягала у виселенні кримськотатарського народу з їхніх земель та позбавлення їх прав. Масове виселення призвело до смерті тисяч невинних людей від голоду, хвороб, важкої праці та насильства.
Як тоталітарний режим вчинив злочин проти кримськотатарського народу?
Злочин геноциду кримськотатарського народу, який відбувся 18 травня 1944 року, був скоординованим та масштабним діянням радянського тоталітарного режиму. Саме цього дня почалася операція, яка передбачала масове виселення кримських татар з їхньої батьківщини, детатаризацію Криму. Ця операція була частиною загальної політики репресій, депортацій та етнічних чисток, які проводились сталінським режимом.

Радянська влада звинуватила кримських татар у співпраці з нацистськими окупантами та заздалегідь підготувала цілу операцію для їхнього виселення. Однак, процес репресій має значно глибше коріння, яке сягає аж у XVIII століття. Після анексії Криму Російською імперією у 1783 році, почалася політика примусової русифікації та "чисток" корінних народів, зокрема кримських татар. Упродовж століть ця політика періодично підсилювалася і приймала різні форми, але завжди мала на меті відчуження та позбавлення прав етнічних мешканців.

Постанова Державного Комітету Оборони про примусове виселення від 11 травня 1944 року, стала кульмінацію страшного процесу геноциду кримськотатарського народу. Вранці 18 травня, а в деяких населених пунктах 17 травня, спеціальні підрозділи НКВС і військові почали вдиратися у кримськотатарські будинки, арештовуючи або розстрілюючи мешканців. Людей забирали з їхніх осель навіть не дозволяючи взяти необхідні речі, адже на збори було не більше 15 хвилин. В основному це були жінки, діти та люди літнього віку, адже багато чоловіків і досі перебували на фронті.

Під час цієї операції тисячі кримських татар були засуджені на смерть або депортовані до Середньої Азії, Сибіру. Вже о 8-й ранку близько 48 400 людей були вивезені до Узбекистану, а наступного дня було депортовано в ешелонах 165 515 кримських татар. Багато з них загинули під час перевезення в нелюдських умовах. Люди мали провести в середньому 2-3 тижні в товарних вагонах без води, їжі та медикаментів, тому близько 7000-7900 кримських татар не пережили це пекельне переселення.
Такі неймовірні темпи дозволили загарбникам вже 20 травня відзвітувати Москві про повну зачистку Криму від кримськотатарського населення. Цей злочин став одним із найжахливіших прикладів насильства і порушення прав людини часів сталінської епохи і залишив глибокий слід в історії.

Згідно з документами, збереженими в архівах, у листопаді 1944 року понад 190 тисяч кримських татар були вимушено виселені, отримавши статус "спецпереселенців". Таке офіційне маркування відкривало двері для невпинного контролю радянського апарату, обмежених прав та примусової праці, що приводила людей до повного виснаження. Так, за півтора року депортації лише в Узбецькій РСР від важкої праці та нелюдських умов проживання померло близько 30 000 людей.

Ця трагедія є важливим свідченням про те, як тоталітарні режими порушували права людини і вчиняли злочини проти людяності. Вони мають велике значення для збереження пам'яті та справедливості.


Для учнів 8 класу був проведений інтерактивний урок присвячений 

" Дню памяті жертв геноциду кримськотатарського народу"







День рідної мови

  Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 ...