Правила поводження під час військового стану

 ЯК ПОВОДИТИСЬ ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ.

Дотримуйтесь порад: Носіть із собою документ, що посвідчує особу.

 Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям.

 Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою, уникайте місць скупчення людей.

 За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.

 Пам’ятайте, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.

У жодному разі: Не повідомляйте про свої плани малознайомим людям, не сперечайтеся з ними. 

Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.

 Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі.

 Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.

 Не носіть із собою зброї, не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю. 

Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.

 Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані. 

Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги.

день Чорнобильської трагедії.

 День Чорнобильської трагедії, Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф!

У цей день у 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції стався вибух, який спричинив соціально-екологічну катастрофу глобальних масштабів. Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. «26 квітня 1986 р. о 1-23-47 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 р.», – так згадував цю подію у своїй статті «Чорнобильська катастрофа» Володимир Лук’янюк.

 

     Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі – все це, здається, мало б бути переконливим доказом того, що мова про безпеку атомної енергетики – не більше як міф, який може надто дорого коштувати всьому людству.
     Ось вже 35 років біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й… Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці.
     Але Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвиг ліквідаторів.

 

     Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го р. четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 р. та в 1996 р. привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000 р. був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
     У вересні 2003 р. на саміті СНД тодішній президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.
     Важливо додати про новий саркофаг, завершення будівництва якого відбулося в 2019 р. Основна функція нового саркофага полягає в обмеженні розповсюдження радіоактивних речовин, які перебувають в об'єкті «Укриття». Ця умова повинна виконуватися як за умов нормальної експлуатації, так і в разі аварії (руйнація існуючого об'єкту «Укриття»). За проектом передбачено, що нова споруда буде експлуатуватися впродовж 100 р.
     Особливість спорудження нового саркофага полягає в тому, що він побудований на відстані 180 метрів від об'єкту «Укриття». Це дало змогу суттєво знизити опромінення персоналу, задіяного на будівництві. Для будівництва створювався спеціальний майданчик. Після завершення будівництва арки її насунуто за допомоги спеціальних механізмів на існуючий об'єкт «Укриття».

Новий саркофаг на ЧАЕС

     В умовах сучасного науково-технічного прогресу особливого значення набула можливість використання ядерних перетворень як джерела електричної енергії. Ефективність атомної енергетики висока, але розвиток цієї галузі створив потенціальну загрозу радіаційного забруднення довкілля. Усе людство зараз схвильоване радіаційним забрудненням навколишнього середовища.
     Ми не можемо відчути радіацію, побачити або почути, виявити на запах або дотик. А радіаційне випромінювання має високу активність, і потрапивши в організм, включається в біологічні цикли. Радіоактивні елементи надходять до організму людини, як i до всіх живих організмів з повітрям, водою та харчовими продуктами. Вчені-медики встановили, що найбільш чутливими до опромінювання є клітини лімфатичної системи, кісткового мозку та статевих залоз.
     Ґрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації «Союз Чорнобиль» з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.

 

     Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню.
     Визначення того, яка частина захворювань з’явилася наслідком аварії − вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов’язаних з дією радіації, викликана онкологічними захворюваннями.
     Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука. Указом Президента України від 14 грудня 2015 року №702/2015 «Про заходи у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», 2016 рік було оголошено в Україні Роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи.

  

 

     Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 35 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.

     Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя та здоров'я без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, ви, нехтуючи власною безпекою, ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті.

Великдень

З Великодніми святами!

В житті нехай все буде, що потрібно,
Без чого не складається життя:
Любов, здоров'я, щастя, дружба
Та вічно юна нестаріюча душа.

Щоб гріло сонечко ласкаве,
Щоб Бог усіх оберігав
І ангел ваш охоронитель
З плеча ніколи не злітав.

Нехай пасхальна радість
Не залишає вас у всі дні вашого життя!

 

День Землі

 Екологічні проблеми середовища!

Найактуальніши екологічні проблеми Землі

Попереджений, отже – озброєний! Навколишнє середовище невпинно змінюється, в тому числі внаслідок діяльності людини. Навіть малі зміни в екосистемі можуть спричинити величезні катастрофи і трагедії – зараз і в майбутньому. Аби ефективно реагувати на небезпеку, потрібно розуміти, з чим ми маємо справу.

Розглянемо 15 найважливіших екологічних проблем нашої планети.

Забруднення

На очищення забрудненого повітря, води і ґрунту знадобляться мільйони років. Найголовніші забруднювачі – промисловість та моторний транспорт. Повітря забруднюють промислові об’єкти, які викидають в атмосферу різні гази і токсини, а також використання природного палива. Воду і ґрунт забруднюють розливи нафти, кислотні дощі, нітрати, пластик, міські стоки, промислові відходи.

Глобальне потепління

В ході людської діяльності в атмосферу викидаються парникові гази, які призводять до парникового ефекту (діоксид вуглецю, метан, закис азоту, гідрофторвуглецеві сполуки, перфторвуглецеві сполуки, гексафторид сірки). Внаслідок цього відбувається зростання температури океанів та поверхні Землі, танення полярних шапок, підвищення рівня моря, а також аномальні опади, такі як несподівані повені, надмірний сніг або опустелювання земель.

Перенаселення

Вибухове зростання кількості населення у найменш розвинених країнах викликає напружену ситуацію з ресурсами, нестачу води, палива, продуктів харчування. Інтенсивне сільське господарство через використання хімічних добрив, пестицидів та інсектицидів теж додає шкоди навколишньому середовищу.

Деградація природних ресурсів

Споживання викопного палива призводить до викидів парникових газів, що є причиною глобального потепління та зміни клімату. Сьогодні перехід на відновлювані джерела енергії, такі як сонячна енергія, вітер, біогаз та геотермальна енергія, стає все більш популярним і економічно вигідним.

Утилізація відходів

Надмірне споживання ресурсів та створення пластмас (штучно створених матеріалів на основі синтетичних або природних полімерів) створюють глобальну кризу переробки сміття. Розвинені країни скидають свої відходи в океани або відправляють у менш розвинені країни. Робота з ядерними відходами також несе величезну загрозу для здоров’я людей.

Зміна клімату

Глобальне потепління має різні шкідливі наслідки: танення полярного льоду, поява нових захворювань, почастішання повеней, зміна пір року та погодного сценарію загалом.

Втрата біорізноманіття

Діяльність людини призводить до вимирання цілих видів, зникнення їхнього середовища існування та втрати біорізноманіття. Екосистеми, що утворювалися протягом мільйонів років, знаходяться під загрозою, коли будь-який вид популяції зникає і баланс порушується.

Знищення лісів

На даний час ліси покривають 30% території суші, але щорічно ця площа скорочується. Дерева є природними поглиначами вуглекислого газу, утворюють свіжий кисень, а також допомагають регулювати температуру та кількість опадів. Вирубка лісу означає знищення зеленого покриву, аби зробити землю придатною для житлового, промислового або комерційного використання.

Закислення океану

Разом із глобальним потеплінням, цей процес є антропогенним явищем, а саме наслідком надмірного рівня СО2, 25% якого виробляють люди. Закислення океану зростало протягом останніх 250 років, але до 2100 року воно може збільшитись на 150%. Головний шкідливий вплив припадає на живі організми з раковинами із вуглекислого кальцію. Окислення погіршує їхню здатність утворювати раковини. Оскільки ці організми є основою харчових ланцюгів, в майбутньому наслідки можуть проявитися у морських тварин і людей.

Виснаження озонового шару

Озоновий шар – це невидимий захист планети від сонячної радіації, яка шкодить рослинам і тваринам та викликає зростання числа ракових захворювань шкіри у людей. Зменшення концентрації озонового шару пояснюється руйнуванням молекул озону в реакціях із різними речовинами антропогенного і природного походження (хлором та бромидом). Потрапляючи в атмосферу, ці токсичні гази створюють діру в озоновому шарі – локальний спад концентрації озону в стратосфері на 10–40%. Найбільша діра знаходиться над Антарктикою.

Кислотні дощі

Це усі види метеорологічних опадів (дощ, сніг, дощ зі снігом, туман, град), кислотність яких вища від нормальної (pH ˃ 5,6). З кінця ХХ століття кислотні дощі випадають у країнах Європи, Північної Америки, Азії і Латинської Америки. Їх спричинюють сполуки сірки і азоту внаслідок спалення викопного палива, виверження вулканів, гниття рослин. Кислотні опади ушкоджують будівлі, пам’ятники культури, ліси, врожаї багатьох сільськогосподарських культур, погіршують стан ґрунтів і водних екосистем.

Забруднення води

Чиста питна вода стає все більш цінним ресурсом, за який борються люди. Це політична і економічна проблема, яка вимагає вирішення на рівні урядів країн. Крім того, розвиток промисловості продовжує забруднювати річки і океани токсичними речовинами, які несуть загрозу для здоров’я населення планети.

Урбанізація

Неконтрольоване розростання міст означає міграцію населення з густозаселених територій на малозаселені, що призводить до поширення міста на все більшу кількість сільських земель. Розростання міст призводить до невідворотної зміни природного середовища, витіснення флори та фауни, деградації земель, збільшення трафіку із збільшенням шкідливих викидів в атмосферу та проблем охорони здоров’я.

Проблеми громадського здоров’я

Існуючі екологічні проблеми представляють великий ризик для здоров’я живих організмів. Брудна вода становить найбільшу загрозу якості життя та здоров’я населення. Стоки до річок містять токсини, хімікати та хвороботворні бактерії. Високі температури сприяють поширенню інфекційних захворювань.

Генетична інженерія

Молекулярна біологія дозволяє змінювати молекулярну взаємодію основних біологічних молекул у клітині та поза нею, утворюючі нові варіанти живих систем, які не виникли в ході природної еволюції. Генетична модифікація їжі може викликати серйозні екологічні проблеми у дикій природі. Наприклад, трансгенні рослини, через їхню токсичність або алергенність стануть прямою загрозою для людини, домашніх та диких тварин.

Як бачимо, людство стикнулося з великою кількістю проблем. Вчені не можуть до кінця з’ясувати причини виникнення деяких з них та їхній зв’язок з антропогенною діяльністю. Але потреба негайних змін у повсякденному житті землян стає нагальною. Якщо люди продовжуватимуть рухатися вперед у такий шкідливий для майбутнього спосіб, то майбутнього не буде. Вирішення глобальних екологічних проблем починається з нас самих, наших родин і громад, зі змін у свідомості, аби зберегти своє навколишнє середовище комфортним, безпечним, різноманітним.

Тиждень пожежноъ безпеки

 З 11.04.по 15.04." Тиждень пожежної безпеки"

Конкурс агітстінівок «Від пожежі захистись!»

 

Всесвітній День здоров’я