Гірчить Чорнобиль крізь роки...

 

Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська трагедія. Пройшло тридцять років з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Смертоносна пилюка з ядерної печі покрила білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля. І вже  30 років цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади і хворіє серце, тому що знає – не на добро це, не на життя.

     Чорнобиль – це назва невеличкого районного центру, що знаходиться за 130 кілометрів від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, яка почала будуватися на території біля красуні річки Прип’яті. Невдовзі біля атомної станції виникло ціле місто енергетиків – Прип’ять, в якому середній вік жителів у 1986 році становив 26 років. Місто швидко розбудовувалося: відкривалися школи, дитячі садочки, лікарні, магазини… Це було місто – сад. Які широкі вулиці. А яких тільки квітів не було у скверах, алеях, парках! Улюбленим місцем відпочинку залишалася річка. Ніщо не віщувало біди. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню.

     В 1986 році на Чорнобильській атомній станції працювало вже чотири енергоблоки, добудовували шостий, а п’ятий збиралися пускати в дію. Це була найпотужніша на той час атомна станція в Європі. Це мала бути гордість України, але в історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф.

      26 квітня 1986 року. Чорний день в історії України, день, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. Гірка, як полин, слава.

    Горем і болем увійшов в наше життя Чорнобиль, розділив долю людей на «до» і «після». Безлюдні вулиці Прип’яті, покинуті школи, дитячі майданчики, колючий дріт зони. Спогади вільно або мимоволі переносять до подій тридцятирічної давнини

У класі проведена година спілкування " Гірчить Чорнобиль крізь роки..."

Мінна безпека

Правила поводження на замінованих територіях

 

 

Міжнародний день птахів

 Щорічно 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів, який проходить в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Саме 1 квітня 1906 р. була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів.

День птахів – це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні та інші «пташині будиночки». Повернення птахів святкується також як прихід весни – ecolog-ua.com.

Вперше цей день як масове дитяче свято стали проводити в США. Організатором був вчитель з містечка в штаті Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбурзька телеграфна хроніка», що почала популяризацію Дня птахів. Мета цієї акції – звернути увагу людства на проблеми збереження пташиного світу, адже вони стосуються всіх країн і континентів.

Цікаві факти про птахів

● Вважається, що птахи походять від динозаврів групи терапод, і археологи дійсно знаходять скелети перших птахів, близькі за будовою до ящірок. І навіть саме пір'я, що покриває пташині тіла, є просто видозміненими лусочками!

● Кожному доводилося бачити курячі яйця з двома жовтками. На практиці ж число жовтків в яйці (взагалі) може досягати 9 штук. Можливо, в курячому вони всі і не помістяться, зате у страусиних цілком. Адже навіть варити страусине яйце потрібно майже 2 години, тільки тоді воно буде повністю готовим.  

● У птахів дуже легкі кістки, зате пір'я важать більше ніж скелет.

● Птахи є соціальними тваринами, які спілкуються між собою з допомогою візуальних і звукових сигналів, і виконують в деякий випадках громадські дії: комунальне гніздування, спільне полювання або захист від хижаків.

● Птахи населяють всі екосистеми земної кулі, включаючи навіть Антарктиду.

● Науці відомо понад 10 000 різновидів нині існуючих птахів. Це робить їх найбільш різноманітною групою тварин.

● Наука, що займається вивченням птахів, називається орнітологією.

● Найменшим видом птахів у світі вважається колібрі-бджілка, довжина тіла якої не перевищує 5,7 см.

● Колібрі є єдиними в світі птахами, які можуть літати назад.

● Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, найнебезпечнішим птахом на Землі є казуар. Зазвичай птах досить спокійний, однак якщо його потривожити, він може завдати небезпечного удару своїми потужними ногами. Ноги казуара мають величезні кігті, які здатні вбити людину одним ударом.

● Найбільшим птахом є африканський страус, висота якого сягає 2,7 м, з масою тіла до 150 кілограм.

● Найбільший розмах крил серед нині живих птахів має мандрівний альбатрос до 325 см.

● Сови не можуть рухати очима, замість цього вони повертають голову до 270° без шкоди для здоров'я.

● Ківі, єдиний птах, що має ніздрі на кінці дзьоба. Таке розташування допомагає їм винюхати їжу на землі. Вони часто фиркають, щоб очистити ніздрі від пилу і ґрунту що накопичився в ніздрях.

● Найбільш балакучим птахом вважається жако (сірий папуга). В середньому він може запам'ятати понад 1500 слів.

● За старих часів, рудокопи часто брали клітку з канаркою в шахту і під час роботи стежили за птахом. Якщо вона раптово починала проявляти ознаки занепокоєння або падала, люди поспішно покидали шахту. Річ у тому, що канарки дуже чутливі до газу, і гинуть навіть від його незначної домішки в повітрі.

● Горловий мішок пелікана вміщає до 5 літрів води.

● У зв'язку з тим, що політ вимагає великих витрат м'язової енергії, рівень обміну речовин у птахів надзвичайно високий і потреба в їжі величезна. Її денна норма становить 12-28% від загальної маси тіла птаха.

● Птахи не мають потових залоз. Охолодження тіла досягається за допомогою високорозвиненої дихальної системи.

● Птахом з найбільшою кількістю пір'я є тундровий лебідь (малий лебідь). Їх кількість сягає 25 тисяч.

● Оскільки пір'я вимагають ретельного догляду, птиці щодня витрачають близько 9% часу на їх чистку. Доглядають за ними птиці за допомогою дзьоба. Лише один птах не може цього робити колібрі-мечеклюв володіє настільки довгим дзьобом, що їй доводиться чистити свої пір'я НЕ дзьобом, а лапкою.

● Фламінго, лелеки та інші довгоногі птахи стоять на одній нозі, щоб максимально зменшити втрату тепла при вітрі. Через непокриті пір'ям ноги, втрата тепла досить велика, тому птахи намагаються тримати ноги по черзі в теплі свого оперення.

● Дихальна система птахів вважається однією з найскладніших серед усіх груп тварин, оскільки під час польоту їх організм потребує посиленого газообміну.

● Новокаледонські ворони, один з небагатьох видів, що здатні не тільки використовувати, а й виготовляти знаряддя праці, за допомогою яких птах дістає з-під кори личинок комах.

● Деякі птахи мають особливі методи полювання. Наприклад, зелені квакви кидають у водойму лист, гілочку або перо і слідують за ними за течією, чекаючи, поки «приманкою» не зацікавиться риба.

● У 1958 році, в Китаї була проведена широка кампанія по знищенню горобців як шкідників сільського господарства. За неповною статистикою, було винищено 1,96 млрд горобців. Однак ця боротьба привела до масового поширення комах-шкідників.

● Відомі пам'ятники горобцеві, створені людиною в знак подяки за допомогу з боку цієї птиці в боротьбі проти комах-шкідників. Перший такий пам'ятник був споруджений в середині 19 століття в Бостоні.

● Великі хижі птахи можуть жити до 50 років. Наприклад, мандрівний альбатрос.

● У деяких видів птахів поле зору досягає майже 360°.

● У переважної більшості видів птахів погано розвинений нюх, вони практично не розрізняють запахи.

● У птахів поширені явні анатомічні відмінності між самцями і самицями одного і того ж виду. Це явище називається статевим диморфізмом.  

● Морські птахи можуть пити морську воду завдяки спеціальним залозам, які виводять надлишки солі.

● У птахів дуже розвинена турбота про потомство — крім будівництва гнізда і насиджування кладки, вона також проявляється у вигодовуванні пташенят, зігріванні і захисті їх від погодних умов.

● Існує думка, що при переляку страус закопує голову в пісок. Насправді вони схиляють свою голову до землі і ковтають пісок або гравій. Страуси відбирають із землі тверді камінчики гравію, які покращують їх травний процес. Також страуси просто кидають голову на землю після тривалої погоні за ними, коли у них вже не залишається сил ні бігти ні навіть тримати голову піднятою.

● Морський птах, крячок чорний, може проводити в морі від 3-х до 10-ти років. При цьому крячок практично не відпочиває, оскільки у нього відсутні плавальні перетинки, і він не може відпочивати на воді, як інші крячки. Якщо крячок чорний кудись і сідає, то тільки на випадкові предмети що плавають у морі.

● Кури є найпоширенішою домашньою птицею, чия популяція в світі перевищує 50 мільярдів особин. 

 

День сміху

Сьогодні в світі відзначають День дурня або Міжнародний день сміху. У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей.

В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. Принаймні, так вважають в Англії і США, а в Шотландії - «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня». В Україні ж це «День сміху». Правда, не дарма стверджує народ: коли на носі квітень, нікому не вір!

В цей день кожен не проти пожартувати над оточуючими, ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші мимоволі посміхаються.

Як показують соцопитування, більше 70% людей збираються розіграти кого-небудь зі своїх знайомих. Причому все по тих же опитуванням найбільше каверз слід очікувати від студентів і, як не дивно, людей, що займаються бізнесом і мають свою фірму, зате бабусь побоюватися не варто, хоча може все і навпаки, адже на перше квітня жартують всі.

Що ж це за свято таке? Яка його історія?

1 квітня - цей День не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається і в Україні і в Росії, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії , і навіть на Сході.

Кожна людина любить поприколюватися над ким-небудь, пожартувати або розіграти, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на перше квітня, точно сказати ніхто не може.

На цей рахунок існує кілька версій, одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Апулей вважав, що в древньому Римі першоквітневий обман був пов'язаний зі святом на честь божества Сміху.

Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то в честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса.

Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний з перенесенням нового року. До другої половини XVI століття, європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб зжити старі традиції, їх стали називати "першоквітневими дурнями", стало модним їх розігрувати і висміювати.

Є й версія, за якою цим святом ми зобов'язані неополітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Такої ж знайшли, але кухар приготував іншу, дуже схожу. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші.

Коли і ким це свято було завезено в Україну точно не відомо, але в творах багатьох письменників і поетів кінця XVII століття. З'являлися рядки про першоквітневі розіграші Наприклад, російський Пушкін написав:

Брови царь нахмуря,                                                                                                                                      
Говорил вчера:
"Повалила буря
Памятник Петра."
Тот перепугался:
"Я не знал! Ужель?"
Царь расхохотался:
"Первый, брат, апрель..."