День прапора України

День Державного прапора України 2024: дата та історія свята

День Державного прапора в Україні щорічно святкують 23 серпня. Розповідаємо, коли з'явилось свято, як його відзначають та чому кольори українського стяга синій та жовтий.

День державного прапора: коли з'явилось свято 

На початку 90-х день прапора відзначали 24 липня. Це було неофіційне свято, яке вшановували лише у Києві в пам'ять про перше підняття синьо-жовтого прапора над будівлею Київської міської ради у 1990 році. На загальнодержавному рівні свято почали відзначати у 2004 році. 23 серпня тодішній президент Леонід Кучма офіційно запровадив День державного прапора.

Українці на початку 1990-х років з синьо-жовтим прапором

День державного прапора: чому свято відзначають 23 серпня

Чому 23 серпня обрали датою святкування дня прапору, достеменно невідомо. В мережі можна зустріти інформацію, що 23 серпня 1991 року синьо-жовтий стяг занесли до будівлі Верховної Ради одразу після невдалого путчу ДКНС. Проте ця подія сталася 24 серпня, а підняття прапору над парламентом відбулось у вересні.

Урочисте внесення синьо-жовтого прапора до Верховної Ради України 24 серпня 1991 року

28 січня 1992 року депутати затвердили постанову, в якій Державним прапором України вважається "прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої синього кольору, нижньої жовтого кольору" шириною 2 метри та довжиною 3 метри. Згодом визначення додали в Конституцію, за яким державний прапор України це "стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів".

Чому кольори українського прапора синій та жовтий

Українці почали використовували синій та жовтий кольори у національних символах з 14 століття. Вони зображувались на гербі стародавнього Львова та печатках Галицько-Волинського князівства тощо. З 15 століття кольори були представлені на різноманітних гербовниках, зображували золотого лева на синьому тлі.

В якості національних ці кольори затвердили в кінці 19 століття. Найчастіше комбінацію синього та жовтого прапора використовували на Галичині на офіційних документах, листівках, картинах. Цікавим є те, що іноді зверху стяга був жовтий колір, іноді — синій.

Поштова листівка "фантової лотереї" товариства "Сокіл" у Львові, 1902 рік, фото: sicheslavschina.blogspot.com

Після революції 1917 року українці стали активно використовувати жовто-синій прапор. Його сенс був схожий, але кольори називали по-різному. Деякі використовували визначення "синьо-жовтий", інші "блакитно-жовтий", "жовто-синій" та "жовто-блакитний". Навіть історик Михайло Грушевський описував прапор як синьо-жовтий, а іноді — жовто-блакитний. У 1918 році Центральна Рада в законі про флот описала прапор як "полотнище в блакитному і жовтому кольорах".

Гетьман Павло Скоропадский ухвалив військовий прапор Української Держави у вигляді стяга білого кольору з синім хрестом всередині, а в крижі — національний прапор з "блакитної та жовтої горизонтальних смуг". Директорія в документах визначала синьо-жовтий колір прапору. Згодом усі політичні сили використовували різні назви, допоки синій та жовтий кольори не визначили офіційно у Конституції.

Що означають кольори українського прапора

Традиційно вважається, що синій колір прапора означає небо, а жовтий —  українські поля. Також зустрічається тлумачення жовтого як "золотої пшениці", "сонця" або як суміш "ланів, осяяних сонцем". Синій завжди асоціювався з синім або голубим небом, іншого визначення не було.

 

День незалежності України

 День незалежності України

Україна 24 серпня відзначає 32-гу річницю проголошення Незалежності. Це важливе свято для держави, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках.

Саме 24 серпня народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум.

Перший День Незалежності

Депутати Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року ухвалили Декларацію про державний суверенітет. Вона проголошувала право України безпосередньо створювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.

Декларація визнавала самостійність ще радянської республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Декларація про державний суверенітет. 

Водночас того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про День проголошення незалежності України":

"Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України".

17 березня 1991 року в УРСР провели референдум і республіканське опитування про те, чи згодні громадяни, щоб Україна лишалася у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли 80 % опитаних.

І вже 18 червня 1991 року до Кодексу законів про працю Української РСР, який визначає і державні свята, внесли запис: "16 липня — День незалежності України" (статті 73).

Тож першу свою річницю незалежності Україна відзначила 16 липня 1991 року — ще фактично у складі СРСР.

Шлях до 24 серпня

Однак через місяць після першого святкування стався Серпневий путч — спроба позбавити влади президента СРСР Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад.

Тож 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 346 депутатів проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України. Документ проголошував створення самостійної Української держави. Текст акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.

Щоб легітимізувати нову державу та завадити генпрокурору Радянського Союзу оголосити це рішення незаконним, Верховна Рада вирішила провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України.

На референдум винесли одне запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" У голосуванні взяли участь 31 891 742 людини — 84,18 % населення України. З них 90,32 % (28 804 071 людина) проголосували за.

І вже 20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила нову постанову "Про День незалежності України":

"1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову ВР УРСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність".

Після цього дату державного свята замінили й у Кодексі законів про працю. Від 1992 року День незалежності України щороку відзначаємо 24 серпня.

Ще 9 фактів про День Незалежності, які варто знати

• Чернетку Акту проголошення незалежності написали вранці 23 серпня 1991-го Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті. Для документа обрали термін "акт", бо слово "закон" видавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію.
• На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишали написи: "Слава Україні", "Ще не вмерла і не вмре", "Від сьогодні — будьмо".

Зі спогадів Левка Лук’яненка: "Необхідно написати такий законопроєкт, який би проголошував незалежність країни і в якому не буде дискусійних положень. Його треба ухвалити без обговорення. Бо якщо почнеться дискусія, то все затягнеться. За один день не ухвалимо. А потім — вихідні. У комуністів пройде страх. І нам не вдасться проголосити незалежність".

Чернетка Акту проголошення незалежності. Фото: із сайту Національного музею історії України, https://nmiu.org

• Після завершення позачергового засідання 24 серпня біля трибуни депутати виконали гімн Українських Січових стрільців. Пісню відразу підхопили мітингувальники, які зібралися на вулиці.
• Тоді ж до зали внесли синьо-жовтий прапор — за пропозицією В’ячеслава Чорновола. З ним український народ стояв на барикадах біля російського Білого дому (так часом називають будинок уряду РФ у Москві). Пізніше прапор підняли над куполом парламенту.

• Польща і Канада стали першими державами, які визнали незалежність України.
• У перші тижні після референдуму незалежність також визнали Угорщина, Литва, Латвія, Болгарія, Естонія, Чехословаччина, Швеція, Ізраїль, Швейцарія. Після того, як до цього списку 25 грудня приєдналися США, одна за одною Україну почали визнавати й інші впливові держави. До кінця січня 1992 року перелік налічував більше ніж 90 держав світу, зокрема всі країни НАТО і ЄС.
• 8 грудня 1991 року в державній мисливській резиденції Вискулі в Біловезькій пущі (Білорусь) лідери України, Росії та Білорусі підписали угоду про те, що Союз "як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування". Своїми підписами Леонід Кравчук, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич скасували договір про створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Л. Кравчук, С. Шушкевич та Б. Єльцин після підписання угоди у Біловезькій пущі. Фото: RIA Novosti archive via Wikimedia Commons

• Перший військовий парад з нагоди Дня Незалежності України провели 24 серпня 1994 року. Його приймали начальник Київського округу Іван Біжан та міністр оборони Віталій Радецький.
• День Незалежності України святкують і за кордоном. Представники української діаспори проводять акції, мітинги, флешмоби, концерти. А після повномасштабного російського вторгнення святкові заходи стали поєднуватися з акціями підтримки України та ЗСУ.