Крути. Бій за майбутнє

Бій під Крутами – бій за майбутнє України

Сьогодні в Україні відзначається 101-річниця бою під Крутами. З метою збереження пам’яті про близько 400 київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що дали відсіч 4-тисячному підрозділу Червоної гвардії у закладах освіти та культури буде проведено виховні години, відкриті уроки, лінійки пам’яті, круглі столи, виставки.

До відома: Біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 км. на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина 29 січня 1918 року відбувся бій.
Він тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.
Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник.
Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

 

День Соборності України

 

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42. 

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».  Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.

Соборність – це…

…єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави (стаття 6 Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”).

Термін «соборність» має кілька значень. Передусім, це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, це й згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Термін «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. 

Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави. 

В умовах сучасної російсько-української війни соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього. Тож гасло цьогорічної інформаційної кампанії – «В єдності сила».

Ключові повідомлення 

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. 

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення. Вона повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році. Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті. 

Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. 

Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе. 

Соборність є невіддільною від суверенітету й реальної незалежності народу, вона є фундаментом побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. 

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.

У світі професій

 У світі професій

Профорієнтація — заходи, спрямовані на ознайомлення людини з її здібностями й можливостями для того, щоб запропонувати їй вибрати одну з найбільш підходящих для неї професій з урахуванням потреб виробництва. Професійна орієнтація — це наукова дисципліна, яка допомагає людині обрати свою майбутню професію з урахуванням всіх її здібностей, потреб і бажань. Також професійна орієнтація містить технологію розвитку у людини позитивного ставлення до праці.

Відколи живе людство – існує і проблема вибору роду занять, трудової діяльності, професійної кар’єри. Давно, дуже давно люди збагнули: справжню насолоду приносить лише та праця, яка обирається за власним бажанням, відповідно до інтересів, покликання, здібностей особистості.

Ще відомий давньогрецький філософ Платон (427 – 347 рр. До н. е.) говорив: “ Пізнай себе і роби свою справу ”.

Багато професій існують сотні років, кожна професія виникає в результаті попиту на неї у суспільстві. І зараз ми з вами дізнаємося про походження деяких давніх професій. Я називатиму тлумачення професій, а ви уважно слухайте і назвіть людей, які займались даною справою.

1. Майстер, який виготовляє діжки, дерев’яні відра, тощо. (Бондар)
2. Майстер, який кує метал і виготовляє з нього різні предмети, а також підковує коней. (Коваль)
3. Селянин, який вирощує хліб. (Хлібороб)
4. Людина, що доглядає овець. (Вівчар, чабан)
5. Людина, яка обробляє деревину, виготовляє прості дерев’яні меблі. (Тесляр)
6. Спеціаліст, що ремонтує і шиє одяг. (Кравець)
7. Людина, яка оздоблює вишивкою рушники, одяг тощо. (Вишивальниця)

Б) Новітні професії.

Такі професії як хлібороб, пекар, столяр, бондар і багато інших виникли дуже давно, але є професії які зовсім молоді, але корисні в сучасному суспільстві. Вони виникли в наслідок розвитку, вдосконалення  інформаційно-комунікативної сфери, збільшенням інформації у суспільстві.

Програміст — складає комп'ютерні програми. 

Маркетолог — займається рекламою товару. 

Менеджер — управляє бізнесом. 

Коректор –  перевіряє орфографію і пунктуацію (тобто правильність написання слів, речень) в текстах газет, журналів, книг.  

Тренер: у кожній професії є свої знаряддя праці. За знаряддями можна дізнатися,про яку професію йде мова. За опорними словами відгадайте професію і назвіть місце роботи цих людей.